З давніх здавен наша Україна славиться своїми традиціями, святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було зимове свято, особливо важливе для молоді - день Андрія.
Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових - Андрія Первозваного.
За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва. Де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені. На них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.
День Андрія Первозваного найцікавіший. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією. З давніх - здавен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.
Саме в день Калити відбувалися великі вечорниці - одне з найулюбленіших свят молоді.
Ось таке свято «Сонцесяйна Калита» відбулося і в нашій школі.
Старшокласники старанно готувалися до нього: на уроках української літератури разом з вчителем Гаврилюк –Циганок Г. М. вивчали народні обряди та традиції, в шкільному музеї підбирали старовинний реквізит для сцени, розпитували бабусь як проходило це свято колись у нашому селі. Вчитель музики Гаврилюк А. І. допомагала підбирати пісні та українські мелодії, а Прокопчук Н. В. написала слова нових пісень.
До школи прийшло багато глядачів із села. Весело та цікаво пройшло дійство на сцені актової зали.
    
| 
