«Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити, народжувати дітей».
Такими словами було відкрито 18 лютого у Великошкарівському НВК І – ІІ ст. патріотичні читання «Гідність, відвага, сила духу».
Вчитель історії Гаврилюк А.І. , звернулася до учнів зі словами: «Герої Небесної сотні – не звичайні люди, а обрані, бо відстояли найдорожче, що дав Господь людині, – життя ціною свого життя.
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла
Ким були? До чого прагнули ? Вони не були, ні екстремістами, ні терористами, ні фашистами. Звичайні люди, мирні громадяни, які вийшли, на такзваний Євромайдан, щоб відстояти своє право на мрію. Учителі та студенти, підприємці та журналісти, вчені та академіки, художники та музиканти, громадські діячі та прості робітники. Люди, які жили у різних куточках України. Такі здавалося б різні… Але – ні! Вони були схожими між собою. Дуже схожими! Схожими серцями, у яких , на перекір безвір’ю, безнадії та ненависті , що нав’язуються нам духом цього світу, жили віра , надія та любов. Віра – у перемогу добра над злом, правди – над неправдою та кривдою. Надія – на краще майбутнє для своєї країни, своїх дітей. Любов – до України, справжніми синами якої вони були , є і будуть.»
Учні читали вірші, поіменно згадували усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.
Учениця 7 класу Ейсмонт А. на закінчення звернулася до усіх присутніх зі словами: «Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Загиблі хлопці віддали свої життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас!
В наших грудях кулі і ножі,
Нас розп’ято й знищено не раз!
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас!
 
Молодші школярі вирізали і роздавали витинанки фігур Янголів. А після цього було проведено флеш-моб "Подаруй свого Янгола Героям Небесної Сотні".
 
|
