Великошкарівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - дошкільний навчальний заклад"

Среда, 12.12.2018, 17:47

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Мої статті

До 200-річчя Дня народження Т.Г.Шевченка

У Великошкарівському НВК 24 січня проходив конкурс на кращого декламатора віршів Т.Г.Шевченка і виставка малюнків «Ми тебе не забудем, Тарасе» Слово Шевченка має стоголосий відгук у серцях дітей, які возвеличують народного Кобзаря у власних віршах.

Тарас Шевченко

Він у бур’янах вірші писав,

І тяжко мучився в неволі,

Не бачив радості в житті

І материнської любові.


Усе було, мов у страшному сні,

Життя ішло у наймах, казематах,

І бідному Тарасові тоді

Лишалось крадькома вірші писати


Писав про панщину страшну,

Про Катерину навіжену.

Про матір-наймичку сумну,

Про душу кріпака хрещену.


В простих рядках життя людей

І тяжкі-гіркі їхні муки,

Душа вся сповнена ідей

Повстати і дійти до злуки


Він закликав людей до волі,

Порвати пута і ярмо:

«Доволі жити у неволі,

Нехай згуртується Дніпро!»


Не забуваємо Тараса нині,

Хоч 200 років вже мине

У віршах, творах і малюнках

І в нашім серці він живе.


Учениця 8 класу Коба Наталія


Я українка й більшого не треба,

Минуле і сучасне славить нас.

Зліта високо слово аж до неба,

Колись його промовив наш Тарас.


Його думки прорвалися на волю,

Вірші його весь знатиме народ,

Сьогодні маємо свою і вільну долю,

Керуй своїм життям, як патріот.


Розумні очі і невтомні руки

Дали для світу спадщину святу,

Людьми пролито сліз аж цілі ріки,

Кріпак в житті мав доленьку тяжку.


Бандура плаче темними очима,

Та крає серце правдонька сумна,

Голодний й босий у степу спочине,

Для нього хата – зоряна земля.


Пройшло чимало з тих часів вже років,

Життя сучасне рідних віддаля,

Та де б не був ти, не роби тих кроків,

Які б тебе картали все життя.

Вчитель образотворчого мистецтва

Прокопчук Надія Володимирівна  


В сім’ї кріпацькій та убогій

Він виростав з дитячих літ,

Він знав уже й життя дороги,

Й як тяжко заробляти хліб.


В житті своєму все він звідав,

Був у солдатах, в засланні

О, як любив він рідну землю

І їй писав на чужині!


У віршах повних гніву й болю,

За людське горе і недолю,

Він закликав: «Здобудьте волю,

Пролийте кров катів!»


Він вірив, що зійде зоря

Людського щастя золотого

І що згадають добрим словом

Його – Шевченка, Кобзаря.

Учень 9 класу Поліщук Роман

 

Шевченкові

Цей сірий плащ, і шапка, й пишні вуса,

Чола ясного лінія крута.

Так, це Тарас… і очі усміхнуться.

Чому ж так сумно стулені вуста?


Поет, злидар, знедолений й нужденний,

Що по світах носився, наче птах,

Так мріяв про Україну шалено,

А мусив все терпіти, бо кріпак.


І не було ніде йому спокою,

Весь білий світ здавався чорним сном.

Благав Всевишнього: «Дай волю.

Я ж намалюю сонце нам обом,


Воно світитиме і Україні,

Моїй нужденній згореній землі.

Порвуть кайдани люди і уклінно

Молитись будуть, Господи, Тобі.


В новій сім’ї великій вільним птахом,

Може згадають часом і мене,

А якщо ні – не будь їм катом

Прости їм, Господи, за все.»


Збулися мрії нашого поета,

І на оновленій святій землі

Немає більше ката супостата,

Й щасливо всі живуть – старі й малі.


Дивлюся на портрет за рушниками,

Тараса погляд душу пропіка,

Він з Україною і завжди з нами,

Несімо ж в вічність слово кріпака.

Вчитель української мови та літератури

Гаврилюк-Циганок Галина Миколаївна   


 

Шляхи Шевченкової долі


«І мене в сім’ї великій

В сім’ї вольній новій

Не забудьте пам’янути

Незлим тихим словом»

9 березня 2014 року виповнюється  200 років з дня народження вірного сина України Т.Г.Шевченка. він був справжнім пророком в українській літературі з воістину багатоликим та багатогранним талантом. Майстерно володіти пером і пензлем водночас дано не кожному. Та це органічно поєдналося у Шевченкові.

Нема іншого Тараса, ніж він був і є – мертвий, і живий, і ненароджений. Його мова й досі вихоплює нас з лютої відчайдушності до світлої печалі. Він став символом вільної України, її стражденного народу.  

Категорія: Мої статті | Додав: Bartez (31.01.2014)
Переглядів: 161 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Дозвілля

Оцініть наш сайт

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 28

...

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0